застукати

I -аю, -аєш, док.

1) Почати стукати, видавати стук, шум під час ударів, поштовхів і т. ін. || Швидко забитися (про серце), запульсувати (про кров).

2) Почати стукати у двері, вікно і т. ін., просячи, домагаючись дозволу ввійти.

3) перен., розм. Настати, початися (про явища природи).

II -аю, -аєш, док., перех., розм.

1) Раптово знайти, застати кого-небудь десь. || Несподівано захопити, спіймати де-небудь, переслідуючи, розшукуючи. || Прийшовши куди-небудь, застати кого-небудь за якимсь заняттям, роботою, в якому-небудь стані. Застукати зненацька.

2) Захопити, застати кого-небудь десь (про незалежні від людини обставини, події, явища).